Щовесни, коли земля дарує нам первоцвіти, а природа купається у пташиному співі, українці вшановують Тараса Шевченка – гордість і славу народу. Він був і залишається справжнім патріотом землі української, а його пророчі слова не залишають байдужими нікого, пробуджують серця і совість.

   Тарас Шевченко для кожного українця – життєдайне духовне джерело, з якого наш народ черпає глибоку мудрість, наснагу, віру в краще майбутнє.

    Усе життя Шевченка – подвиг, приклад самовіданного служіння рідному народові.

       Він возвеличив «малих отих рабів німих» і закликав: «Борітеся – поборите!»

      І Україна кров’ю своїх синів  виборювала незалежність. Піднялися з колів «нерозумні діти», всьому світу показали, що ми – народ, якого правди сила «ніким звойована» бути не може, бо нема на світі іншої України, немає «другого Дніпра».

   200 років з дня народження пророка Тараса – це і багато і мало.

 Шевченко зорав свою ниву і засіяв її любов’ю дознедолених, словом добра до скривджених, правди до волі. 

 Святково прикрашена зала. Всюди присутній дух Шевченка.

      Хор виконує пісню «Реве та стогне Дніпр широкий».

   Гімназія вшановує Кобзаря словом, низько вклоняється борцям за волю українську, яких на подвиги надихав, бо «Ми нині – українці, не «моголи».

  На сцені один за одним змінюються читці, які розповідають про сирітську долю Тараса.

   А ось і мати з сином Тарасом «Тарасику, сину мій, де ти подінешся у світі?» і Оксана, подруга дитинства, розрада і смуток. А скільки злості, підлості у діях мачухи, для якої Тарас – ледащо, злодій…

  Кульмінацією заходу стала інсценізація «Розрита могила», яка ще раз нагадала присутнім, хто ми є і чиїх батьків діти.

      Не залишили байдужими присутніх пісні «Бодай тобі, Боже», «Бандуристи, орле сизий», «Зоре моя вечірняя» у виконанні Косован Т., Штефюк В. (9-А клас), Репчук А. (7-А клас), Ткачук В. (3-А клас).

 Мандрівка шляхами сирітської долі Т.Шевченка завершилася читанням поезій «Мені тринадцятий минало», «І виріс я на чужині», «Думка», «Заповіт» (Бойчук А. (8-А клас), Чорней Б. (4-А клас), Максимюк В., (6-А клас), Селескерова Я. (4-Б клас) та піснею «Про Україну».

    Кобзар нам дав приклад, як з «нужденної хатини» вилетіти, як з «попелиця птиця», як «розгорітись на небі, як зірниця», «щоб вести нарід, що в темряві гине…»

       Він приклад дав, як в боротьбі загартовувати сили.

       Він писав закони, за якими живуть і донині мільйони.

       Це Прометей, світоч і щастя народу.